Вікові особливості молодших підлітків 10—11 років

 Вже те, що вік 10-11 років відносять до підліткового, дозволяє говорити про наявність

у дітей цього віку початку тих змін, що відбуваються саме в підлітковий період розвитку.                 А саме виникненням у дитини уявлення про себе як "уже не дитину". Це "почуття дорослості" є внутрішнім психічним станом підліткового віку, розвивається, ускладнюється та реалізовується в різних формах поведінки продовж всього підліткового періоду. При цьому є певні особливості поглядів, установок та поведінкових проявів саме у 10-11річному віці. Ось деякі особливості молодшого підліткового віку,виявлені в результаті соціологічних досліджень, і які є важними саме в контексті профілактичної роботи з дітьми 10 - 11 років.

    Відомим є факт, що в підлітковому віці референтним для підлітка стає середовище однолітків. Молодші підлітки тут мають свої особливості. Так, для них, на відміну від молодших школярів, властивим є більш реалістичний погляд на вчителя значимого дорослого, але вчитель все ж таки залишається авторитетом в різноманітних питаннях: у віці від 10 до 14 років частка дітей, які готові звернутись до вчителів за інформацією та допомогою залишається відносно стабільною, і у віці від 15 років значення думки вчителів в питаннях, наприклад, вживання наркотичних речовин та його наслідків різко падає

    Власна свідома позиція вчителя в питаннях здорового способу життя є необхідною складовою успішності та етичності профілактичної  роботи з будьякою аудиторією. Та серед підлітків саме 10-11 річні найбільше сприймають вчителя як авторитетну людину, тому певні норми, правила, важлива інформація щодо безпеч­них форм поведінки тощо можуть бути донесені  в чіткій переконливій формі як «готове до вживання» знання (тобто таке знання, що не передбачає довгого обговорен­ня, перевірки, критичного переосмислення тощо).

Важливо пам'ятати, що в стосунках молодших підлітків з  вчителями існує загроза так званого "падіння вчителя з п'єдесталу", коли у підлітка не розвивається реалістичний погляд на особистість учителя, а на зміну некритичному сприйняттю (яке притаманне молодшому школяру) приходить зневага та озлоблення. Частіше це відбувається відносно авторитарних домінуючих, емоційно неврівноважених вчителів.

Що стосується готовності підлітків звертатись до довідкової літератури, посібників тощо, то вік 10-11 років - це вік, коли ця готовність виражена найменше, з чого можна зробити вис­новок про значимість саме безпосереднього спілкування в просвітницькій  профілактичній діяльності  з  молодшими підлітками.

У сфері індивідуально - психологічного розвитку у молодших підлітків спостерігається значний розвиток самосвідомості, розуміння самого себе та інших. Мислення - як вища психічна функція набуває все більшого значення та починає визнача­ти роботу всіх інших психічних функцій, які починають бути більш контрольованими та довільно керованими. Розвивається самостійне критичне мислення. В поєднанні із впевненістю в собі цю властивість можна вважати основною здібністю до про­тидії соціальному тиску як фактору ризику. Тому в профілактичній роботі є важливим апелювання саме до можливості молодших підлітків в певних межах самостійно робити висновки, висловлювати та змінювати власну думку.

Вік 10-11 років належить до виділеної вікової категорії 10-17 років, коли спостерігається підвищення ролі інформації отриманої від старших  товаришів. В той же час, це етап повільного зростання довіри до ровесників в питаннях різноманітних форм поведінки, в тому числі вживання наркотичних речовин 

  Етап 10-12 років - етап стабільного ставлення до рекомендацій батьків в питаннях здоров'я.