Адаптація учнів перших класів

 

                                             Адаптація учнів 1 –х кл.

 

             Першокласники  напрацьовують алгоритми повсякденного життя в школі.  Опановують і приймають правила классу. Звертаються  до однокласників на ім’я, знають  призвіща один одного.  Знають імена та по батькові  вчителів, які в них викладають. Вчаться взаємодіяти в парах та группах. Знають що означає бути учнем/ученицею; чому важливо вчитися. Знають правила поведінки на уроці.

 

Вчителі створюють  умови для цікавого й радісного навчання, сприяють творчій атмосфері.

 

56% першокласників вже повністю  адаптувались, мають позитивне ставлення до школи; високу шкільну мотивацію та навчальну активність. Ідентифікують себе як учні. усвідомлюють важливість та необхідність навчання і готові прикладати зусилля, навіть якщо їм буде важко.

 

У 31 % позитивне ставлення до школи, але переважають ігрові мотиви, поки що вони не готові прикладати зусиль і в школі їх приваблює лише зовнішній  бік навчання.

20% першокласників у вересні місяці бажали повернутись до дитячого садка, не усвідомлюючи мети навчання.

 

13% першокласників ставлення до себе, як до школяра не сформовано  мають низьку мотивацію, часто невірно розуміють поставленне завдання, намагаються перемалювати або списати у інших учнів.

 

60 % учнів вміли  писати своє імꞌя ще до 1 вересня, але 35% з них не можуть виконати тести на змальовування і списування ( на довільність психічної діяльності). Це говорить про те що літери знають, але не осмислюють.

 

Дослідження соціалізації учнів:

 

   Тест на встановлення орієнтовного рівня розумового та психічного розвитку дитини «Намалюй людину» Гудинаф – Харріса показав,що стало більше дітей, які замість людини малюють компꞌютери; роботів 15%

 

     Тест «Моє місце у класному колективі» показав, що цього року також стало більше учнів, які малюють себе або своїх друзів  прямо  за учительським столом, замість вчителя, при цьому серйозно пояснюють що це місце їх, або їх друга.(Хочу мати необмежену владу над дорослими)( через неправильне сімейне виховання  )

 

      Цього року менше дітей, які відчувають себе у школі одиноко, їх 9%.

90% учнів легко ідуть на контакт з дорослими і дітьми.

 

      Цього року більше учнів, яким подобаються: свої класні керівники; вихователі; вчитель хореографії; вчитель фіз. виховання; їжа у шкільній  їдальні.

Все це вказує на те, що соціально діти вже добре  адаптувались.

 

Є імпульсивні учні, з внутрішнім неспокоєм – 15%

Є боязкі учні – 9%, але немає учнів з заниженою самооцінкою.

                                           

Поведінка. З поведінкою нажаль не так усе добре як із соціалізацією і когнітивними процесами. Можливо це впливає вікова  криза 7 років( це не гостра криза). Криза – це переломний момент. Л.С.Выготский « В кризисный период развитие принимает бурный, стремительный, иногда катастрофический характер». За  своєю суттю криза є внутрішнім конфліктом. Тому треба допомагати дітям достойно пережити цей період, тому що саме під час кризового періоду можна зробити великий крок вперед, або зависнути у текучому стані. І якщо ігнорувати кризу 7 років, то наступна криза  ( внутрішній конфлікт) припадає на 6 – 7 класи (гостра криза) і тоді вона наростає як сніговий ком. Тому саме у першому класі дуже важливо виховувати; навчати і соціалізувати учнів.

 

Дослідження когнітивних процесів:

Методика «Графічний диктант» Д. Б. Ельконіна

З її допомогою визначається вміння уважно слухати; аналізувати почуте і точно виконувати вказівки дорослого.

 Показала, що  42% першокласників можуть точно виконати завдання

                             21% роблять  одну, дві помилки

                             19  % відтворення, що містить декілька помилок;
                             18% відсутність  подібності зображення.

Методика  «Намисто» автор Венгер на вміння уважно слухати; самостійно діяти; знаходити власні помилки та виправляти їх. Показала, що

                            30% учнів виконують завдання точно, можуть самостійно діяти;

                            20% не розуміють завдання; не можуть діяти самостійно

                            50% не бачуть своїх помилок;  не звіряють з інструкцією; не перевіряють завдання; не виправляють помилок.

 

Тест «Будиночок» Н. І. Гуткіної

являє собою завдання на змальовування картин­ки, що зображає  будиночок, окремі деталі якого складені з елементів прописних букв. Допомагає  визначити здатність дитини копіювати зразок, визначає особливості розвитку довільної уваги, просторового сприйняття, сенсомоторної координа­ції й тонкої моторики руки. Визначається рівень шкільної зрілості. Тест показав

                        12% учнів  -  високий рівень

                        35% учнів – середній

                        41% учнів - нижчий за середній

                        12% учнів – низький рівень

 

Методика «Піктограма» А.Р.Лурія. Спочатку вона призначалася тільки для клінічних досліджень  а зараз метод використовується як для дослідження пам’яті, так і для дослідження мислення, оскільки опосередковане запам’ятовування відбиває як мнестичні, так і інтелектуальні процеси. Сутність методики полягає в передачі вербального  поняття через його образ, що згодом піддається оцінці через ряд критеріїв: адекватності, відтворення через відстрочений період, конкретності-абстрактності, стандартності-оригінальності. Враховуються: легкість виконання завдання, емоційне відношення до нього. Найважливіший критерій — «адекватність».  коли дитина малює практично однотипні, мало пов’язані зі змістом слова малюнки, але в той же час правильно відтворює слова. Це говорить про те, що низький рівень мислення компенсується в цьому випадку гарною механічною пам’яттю.  у випадку гарного розвитку образного мислення воно може компенсувати недолік пам’яті. Аналіз розташування малюнків на аркуші паперу показує здатність дитини правильно організувати свою діяльність, Найбільш адекватним вважається розташування малюнків у тій послідовності, у якій даються слова, При цьому зображення відділені одне від одного і вільно вміщаються на одному боці аркуша. Найбільш низьким рівнем організації є варіант, при якому малюнки хаотично розкидані по аркушу і настільки великі, що налазять один на один, не вміщаються, Якщо в якості опосередкованих стимулів часто зображуються людські фігури і відтворення успішне, це вказує на комунікативність, якщо відтворення ускладнене — інфантильність.

За якістю малювання можна прослідкувати наявність виснажуваності — зростання неохайності, послаблення натиску на олівець.

    Тут дуже  відзначились учні 1- В класу. 90 % учнів відтворили словосполучення одразу. А через півтора тижні 55% учнів також безпомилково відтворили по памꞌяті усі малюнки.(гарна  довготривала памꞌять) Це найкращий результат у паралелі першокласників. До речі цю техніку першокласники виконують краще за своїх батьків.

Проходили опитування  і батьки першокласників, де досліджувалась думка батьків:

1.  З приводу вольових якостей їх дітей. «Діагностика вольових якостей дитини, яка їде до школи». Результати:

    - Дитина часто допомагає вдома по господарству  - 75%

                                              дуже рідко – 17%

   - У дитини є стійкі навички самообслуговування. Є достатньою мірою – 38%;

                                              є деякі - 67%

   - дитина вміє утримувати увагу 15 – 20 хв. – 71%;

                                              вміє зрідка – 25%

    - дитина вміє керувати своїми бажаннями – 50%;

                                              вміє зрідка –50%

   - дитина вміє поводитися за столом – 54%;

                                        вміє але робить далеко не завжди – 46%

    - у дитини є стійкі інтереси ( слухання музики; малювання; конструювання; ліплення…)  – 25% ; інтереси є  , але весь час змінюються – 80%

    - Дитина вміє поводитись у суспільстві – 17%

                     Вміє. Але інколи доводиться нагадувати -  85%

                     не вміє – 0%

Якщо дитина ставить запитання, то з цікавістю вислуховує пояснення – 85%;

                  інколи не слухає, відволікається – 16%

Висновок  за батьківськими  анкетами -  Рівень сформованості вольових якостей дітей:

        Низький - 0    

        Середній – 8%

       Хороший – 59%

       Високий – 34%

       

 

2. Анкета з запитаннями що до адаптації дитини до школи.

Батьки зазначають – в основному адаптувались – 86%

не зовсім – 14%

 

Підсумовуючи вищезазначене можна зробити висновки:

 

За когнітивними процесами; соціалізацією; поведінкою найкраще адаптувались учні 1 – В класу.

                                Високий рівень адаптації  мають –30%

                                Достатній – 35%

                                Середній –27%

                                Початковий – 8% ( Діти з індивідуальними особливостями)

Учні 1 – А класу

                                Високий рівень адаптації мають 25%

                                Достатній – 34%

                                Середній – 30

                                Початковий – 11%

 

Учні 1 – Б класу

 У 1 –Б кл. більше гіперактивних дітей, та дітей з нерозвиненою емоційно – вольовою  сферою, де процеси збудження переважають  над процесами гальмування. Тому  адаптація проходить більш повільно.

                                Високий рівень адаптації  мають –19%

                                Достатній –21%

                                Середній – 43 %

                                Початковий –17%

 

                                 Вікові особливості молодших підлітків 10—11 років

 Вже те, що вік 10-11 років відносять до підліткового, дозволяє говорити про наявність

у дітей цього віку початку тих змін, що відбуваються саме в підлітковий період розвитку.                 А саме виникненням у дитини уявлення про себе як "уже не дитину". Це "почуття дорослості" є внутрішнім психічним станом підліткового віку, розвивається, ускладнюється та реалізовується в різних формах поведінки продовж всього підліткового періоду. При цьому є певні особливості поглядів, установок та поведінкових проявів саме у 10-11річному віці. Ось деякі особливості молодшого підліткового віку,виявлені в результаті соціологічних досліджень, і які є важними саме в контексті профілактичної роботи з дітьми 10 - 11 років.

    Відомим є факт, що в підлітковому віці референтним для підлітка стає середовище однолітків. Молодші підлітки тут мають свої особливості. Так, для них, на відміну від молодших школярів, властивим є більш реалістичний погляд на вчителя значимого дорослого, але вчитель все ж таки залишається авторитетом в різноманітних питаннях: у віці від 10 до 14 років частка дітей, які готові звернутись до вчителів за інформацією та допомогою залишається відносно стабільною, і у віці від 15 років значення думки вчителів в питаннях, наприклад, вживання наркотичних речовин та його наслідків різко падає

    Власна свідома позиція вчителя в питаннях здорового способу життя є необхідною складовою успішності та етичності профілактичної  роботи з будьякою аудиторією. Та серед підлітків саме 10-11 річні найбільше сприймають вчителя як авторитетну людину, тому певні норми, правила, важлива інформація щодо безпеч­них форм поведінки тощо можуть бути донесені  в чіткій переконливій формі як «готове до вживання» знання (тобто таке знання, що не передбачає довгого обговорен­ня, перевірки, критичного переосмислення тощо).

Важливо пам'ятати, що в стосунках молодших підлітків з  вчителями існує загроза так званого "падіння вчителя з п'єдесталу", коли у підлітка не розвивається реалістичний погляд на особистість учителя, а на зміну некритичному сприйняттю (яке притаманне молодшому школяру) приходить зневага та озлоблення. Частіше це відбувається відносно авторитарних домінуючих, емоційно неврівноважених вчителів.

Що стосується готовності підлітків звертатись до довідкової літератури, посібників тощо, то вік 10-11 років - це вік, коли ця готовність виражена найменше, з чого можна зробити вис­новок про значимість саме безпосереднього спілкування в просвітницькій  профілактичній діяльності  з  молодшими підлітками.

У сфері індивідуально - психологічного розвитку у молодших підлітків спостерігається значний розвиток самосвідомості, розуміння самого себе та інших. Мислення - як вища психічна функція набуває все більшого значення та починає визнача­ти роботу всіх інших психічних функцій, які починають бути більш контрольованими та довільно керованими. Розвивається самостійне критичне мислення. В поєднанні із впевненістю в собі цю властивість можна вважати основною здібністю до про­тидії соціальному тиску як фактору ризику. Тому в профілактичній роботі є важливим апелювання саме до можливості молодших підлітків в певних межах самостійно робити висновки, висловлювати та змінювати власну думку.

Вік 10-11 років належить до виділеної вікової категорії 10-17 років, коли спостерігається підвищення ролі інформації отриманої від старших  товаришів. В той же час, це етап повільного зростання довіри до ровесників в питаннях різноманітних форм поведінки, в тому числі вживання наркотичних речовин 

  Етап 10-12 років - етап стабільного ставлення до рекомендацій батьків в питаннях здоров'я.

 

                                             Адаптація учнів 1 –х кл.

 

             Першокласники  напрацьовують алгоритми повсякденного життя в школі.  Опановують і приймають правила классу. Звертаються  до однокласників на ім’я, знають  призвіща один одного.  Знають імена та по батькові  вчителів, які в них викладають. Вчаться взаємодіяти в парах та группах. Знають що означає бути учнем/ученицею; чому важливо вчитися. Знають правила поведінки на уроці.

 

Вчителі створюють  умови для цікавого й радісного навчання, сприяють творчій атмосфері.

 

56% першокласників вже повністю  адаптувались, мають позитивне ставлення до школи; високу шкільну мотивацію та навчальну активність. Ідентифікують себе як учні. усвідомлюють важливість та необхідність навчання і готові прикладати зусилля, навіть якщо їм буде важко.

 

У 31 % позитивне ставлення до школи, але переважають ігрові мотиви, поки що вони не готові прикладати зусиль і в школі їх приваблює лише зовнішній  бік навчання.

20% першокласників у вересні місяці бажали повернутись до дитячого садка, не усвідомлюючи мети навчання.

 

13% першокласників ставлення до себе, як до школяра не сформовано  мають низьку мотивацію, часто невірно розуміють поставленне завдання, намагаються перемалювати або списати у інших учнів.

 

60 % учнів вміли  писати своє імꞌя ще до 1 вересня, але 35% з них не можуть виконати тести на змальовування і списування ( на довільність психічної діяльності). Це говорить про те що літери знають, але не осмислюють.

 

Дослідження соціалізації учнів:

 

   Тест на встановлення орієнтовного рівня розумового та психічного розвитку дитини «Намалюй людину» Гудинаф – Харріса показав,що стало більше дітей, які замість людини малюють компꞌютери; роботів 15%

 

     Тест «Моє місце у класному колективі» показав, що цього року також стало більше учнів, які малюють себе або своїх друзів  прямо  за учительським столом, замість вчителя, при цьому серйозно пояснюють що це місце їх, або їх друга.(Хочу мати необмежену владу над дорослими)( через неправильне сімейне виховання  )

 

      Цього року менше дітей, які відчувають себе у школі одиноко, їх 9%.

90% учнів легко ідуть на контакт з дорослими і дітьми.

 

      Цього року більше учнів, яким подобаються: свої класні керівники; вихователі; вчитель хореографії; вчитель фіз. виховання; їжа у шкільній  їдальні.

Все це вказує на те, що соціально діти вже добре  адаптувались.

 

Є імпульсивні учні, з внутрішнім неспокоєм – 15%

Є боязкі учні – 9%, але немає учнів з заниженою самооцінкою.

                                           

Поведінка. З поведінкою нажаль не так усе добре як із соціалізацією і когнітивними процесами. Можливо це впливає вікова  криза 7 років( це не гостра криза). Криза – це переломний момент. Л.С.Выготский « В кризисный период развитие принимает бурный, стремительный, иногда катастрофический характер». За  своєю суттю криза є внутрішнім конфліктом. Тому треба допомагати дітям достойно пережити цей період, тому що саме під час кризового періоду можна зробити великий крок вперед, або зависнути у текучому стані. І якщо ігнорувати кризу 7 років, то наступна криза  ( внутрішній конфлікт) припадає на 6 – 7 класи (гостра криза) і тоді вона наростає як сніговий ком. Тому саме у першому класі дуже важливо виховувати; навчати і соціалізувати учнів.

 

Дослідження когнітивних процесів:

Методика «Графічний диктант» Д. Б. Ельконіна

З її допомогою визначається вміння уважно слухати; аналізувати почуте і точно виконувати вказівки дорослого.

 Показала, що  42% першокласників можуть точно виконати завдання

                             21% роблять  одну, дві помилки

                             19  % відтворення, що містить декілька помилок;
                             18% відсутність  подібності зображення.

Методика  «Намисто» автор Венгер на вміння уважно слухати; самостійно діяти; знаходити власні помилки та виправляти їх. Показала, що

                            30% учнів виконують завдання точно, можуть самостійно діяти;

                            20% не розуміють завдання; не можуть діяти самостійно

                            50% не бачуть своїх помилок;  не звіряють з інструкцією; не перевіряють завдання; не виправляють помилок.

 

Тест «Будиночок» Н. І. Гуткіної

являє собою завдання на змальовування картин­ки, що зображає  будиночок, окремі деталі якого складені з елементів прописних букв. Допомагає  визначити здатність дитини копіювати зразок, визначає особливості розвитку довільної уваги, просторового сприйняття, сенсомоторної координа­ції й тонкої моторики руки. Визначається рівень шкільної зрілості. Тест показав

                        12% учнів  -  високий рівень

                        35% учнів – середній

                        41% учнів - нижчий за середній

                        12% учнів – низький рівень

 

Методика «Піктограма» А.Р.Лурія. Спочатку вона призначалася тільки для клінічних досліджень  а зараз метод використовується як для дослідження пам’яті, так і для дослідження мислення, оскільки опосередковане запам’ятовування відбиває як мнестичні, так і інтелектуальні процеси. Сутність методики полягає в передачі вербального  поняття через його образ, що згодом піддається оцінці через ряд критеріїв: адекватності, відтворення через відстрочений період, конкретності-абстрактності, стандартності-оригінальності. Враховуються: легкість виконання завдання, емоційне відношення до нього. Найважливіший критерій — «адекватність».  коли дитина малює практично однотипні, мало пов’язані зі змістом слова малюнки, але в той же час правильно відтворює слова. Це говорить про те, що низький рівень мислення компенсується в цьому випадку гарною механічною пам’яттю.  у випадку гарного розвитку образного мислення воно може компенсувати недолік пам’яті. Аналіз розташування малюнків на аркуші паперу показує здатність дитини правильно організувати свою діяльність, Найбільш адекватним вважається розташування малюнків у тій послідовності, у якій даються слова, При цьому зображення відділені одне від одного і вільно вміщаються на одному боці аркуша. Найбільш низьким рівнем організації є варіант, при якому малюнки хаотично розкидані по аркушу і настільки великі, що налазять один на один, не вміщаються, Якщо в якості опосередкованих стимулів часто зображуються людські фігури і відтворення успішне, це вказує на комунікативність, якщо відтворення ускладнене — інфантильність.

За якістю малювання можна прослідкувати наявність виснажуваності — зростання неохайності, послаблення натиску на олівець.

    Тут дуже  відзначились учні 1- В класу. 90 % учнів відтворили словосполучення одразу. А через півтора тижні 55% учнів також безпомилково відтворили по памꞌяті усі малюнки.(гарна  довготривала памꞌять) Це найкращий результат у паралелі першокласників. До речі цю техніку першокласники виконують краще за своїх батьків.

Проходили опитування  і батьки першокласників, де досліджувалась думка батьків:

1.  З приводу вольових якостей їх дітей. «Діагностика вольових якостей дитини, яка їде до школи». Результати:

    - Дитина часто допомагає вдома по господарству  - 75%

                                              дуже рідко – 17%

   - У дитини є стійкі навички самообслуговування. Є достатньою мірою – 38%;

                                              є деякі - 67%

   - дитина вміє утримувати увагу 15 – 20 хв. – 71%;

                                              вміє зрідка – 25%

    - дитина вміє керувати своїми бажаннями – 50%;

                                              вміє зрідка –50%

   - дитина вміє поводитися за столом – 54%;

                                        вміє але робить далеко не завжди – 46%

    - у дитини є стійкі інтереси ( слухання музики; малювання; конструювання; ліплення…)  – 25% ; інтереси є  , але весь час змінюються – 80%

    - Дитина вміє поводитись у суспільстві – 17%

                     Вміє. Але інколи доводиться нагадувати -  85%

                     не вміє – 0%

Якщо дитина ставить запитання, то з цікавістю вислуховує пояснення – 85%;

                  інколи не слухає, відволікається – 16%

Висновок  за батьківськими  анкетами -  Рівень сформованості вольових якостей дітей:

        Низький - 0    

        Середній – 8%

       Хороший – 59%

       Високий – 34%

       

 

2. Анкета з запитаннями що до адаптації дитини до школи.

Батьки зазначають – в основному адаптувались – 86%

не зовсім – 14%

 

Підсумовуючи вищезазначене можна зробити висновки:

 

За когнітивними процесами; соціалізацією; поведінкою найкраще адаптувались учні 1 – В класу.

                                Високий рівень адаптації  мають –30%

                                Достатній – 35%

                                Середній –27%

                                Початковий – 8% ( Діти з індивідуальними особливостями)

Учні 1 – А класу

                                Високий рівень адаптації мають 25%

                                Достатній – 34%

                                Середній – 30

                                Початковий – 11%

 

Учні 1 – Б класу

 У 1 –Б кл. більше гіперактивних дітей, та дітей з нерозвиненою емоційно – вольовою  сферою, де процеси збудження переважають  над процесами гальмування. Тому  адаптація проходить більш повільно.

                                Високий рівень адаптації  мають –19%

                                Достатній –21%

                                Середній – 43 %

                                Початковий –17%